Аналіз стану викладання предметів
у 5-11 класах Ліцею № 17 Львівської міської ради
у 2021-2022 навчальному році
На виконання плану внутрішньо шкільного контролю на 2021-2022н.р. адміністрацією ліцею проведено аналіз стану викладання предметів у 5-11 класах у 2021-2022н.р. у двох аспектах: рівень навчальних досягнень з навчальних дисциплін та успішність учнів у 2021-2022н.р. Висновки зроблено на основі звітів, поданих вчителями-предметниками щодо виконання навчальних планів і програм, виконання їх практичної частини по кожному класу і рівням навчальних досягнень. За цими матеріалами укладено графічне та табличне зображення. Так, станом на 31.05.2022р. відставань у виконанні навчальних планів і програм немає, в повному обсязі виконується практична частина програм.
У ліцеї продовжено роботу щодо упровадження компетентнісного підходу до формування змісту та організації освітнього процесу. Використовуючи індивідуальні, групові, фронтальні форми оцінювання, здійснено тематичне та семестрове оцінювання знань здобувачів освіти інваріантної та варіативної складової навчального плану. Врахована динаміка особистих навчальних досягнень здобувачів освіти, важливість тем, тривалість їх вивчення.
2021-2022н.р. закінчили 114 учнів 1-4 класів. Згідно наказів МОН України використовувався інструментарій формувального оцінювання, велися картки індивідуального навчального поступу, укладалися портфоліо.
2021-2022н.р. закінчили 217 учнів 5-11класів. Здобувачів освіти в цих класах оцінено за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів. Вчителі- предметники подали звіти щодо рівня навчальних досягнень кожного класу, який опрацьовано, але з метою порівняльного аналізу, звіти згруповано згідно напрямків навчальних дисциплін: гуманітарні, природничо-математичні, естетично-прикладні, що дає змогу визначити, які дисципліни в яких класах засвоїлися учнями на певному рівні.
| Гуманітарні дисципліни | ||||
| Початковий рівень | Середній рівень | Достатній рівень | Високий рівень | |
| 5-А | 1% | 10% | 47% | 43% |
| 6-А | 4% | 33% | 46% | 18% |
| 6-Б | 2% | 16% | 47% | 36% |
| 7-А | 4% | 4% | 47% | 36% |
| 7-Б | 5% | 30% | 43% | 22% |
| 8-А | 4% | 39% | 42% | 15% |
| 8-Б | 3% | 37% | 41% | 19% |
| 9-А | 3% | 18% | 41% | 38% |
| 10-А | 0% | 29% | 43% | 28% |
| 11-А | 5% | 10% | 45% | 40% |
| 11-Б | 2% | 40% | 44% | 22% |
| Природничо-математичні дисципліни | ||||
| 5-А | 0 | 8% | 45% | 47% |
| 6-А | 10% | 27% | 43% | 20% |
| 6-Б | 9% | 30% | 37% | 24% |
| 7-А | 2% | 24% | 46% | 28% |
| 7-Б | 4% | 31% | 55% | 10% |
| 8-А | 15% | 30% | 47% | 8% |
| 8-Б | 14% | 29% | 45% | 12% |
| 9-А | 15% | 12% | 40% | 16% |
| 10-А | 14% | 30% | 40% | 16% |
| 11-А | 10% | 16% | 30% | 44% |
| 11-Б | 10% | 39% | 29% | 22% |
| Естетично-прикладні дисципліни | ||||
| 5-А | 0 | 13% | 31% | 68% |
| 6-А | 0 | 14% | 29% | 58% |
| 6-Б | 0 | 7% | 27% | 66% |
| 7-А | 0 | 14% | 30% | 56% |
| 7-Б | 0 | 0 | 58% | 42% |
| 8-А | 0 | 12% | 44% | 44% |
| 8-Б | 0 | 10% | 47% | 43% |
| 9-А | 1% | 21% | 30% | 48% |
| 10-А | 0 | 7% | 23% | 70% |
| 11-А | 9% | 20% | 21% | 50% |
| 11-Б | 1% | 16% | 39% | 44% |
Виходячи з табличних даних, можна зробити висновок про достатній рівень засвоєння навчального матеріалу в 2021-2022н.р. учнями більшості 5-11 класів. Але вчителям-предметникам і класним керівникам певних класів необхідно звернути увагу на рівень навчальних досягнень частини учнів та визначити шляхи корекційної роботи з учнями, які мають середній та початковий рівень навчальних досягнень.
Аналізуючи рівень навчальних досягнень учнів у 2021-2022н.р. необхідно відзначити позитивний принцип, яким керувалися вчителі, що передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступінь його невдач. Усі вчителі керуються основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів: контролюючою, навчальною, діагностико-корегувальною, стимулювально-мотиваційною, виховною. Проаналізувавши стан успішності учнів окремо по кожному класу, можна зробити висновки, що в них є резерв учнів, які можуть досягти свого основного рівня. Так, на високому рівні могли б навчатися учні, які мають рівень навчальних досягнень 8-9 балів з одного, або двох предметів, що має бути предметом корекції роботи з такими учнями у подальшому.
Шляхами подолання виявлених недоліків у результатах навчальних досягнень учнів у 2021-2022 н.р. можуть бути наступні:
1. Вчителям-предметникам предметів природничо-математичного циклу планувати консультації з найбільш складних тем у 2022-2023 н.р.
2. Проводити діагностувальні роботи з тем, винесених на консультації, з метою визначення рівня засвоєння.
3. Що уроку застосовувати диференційовані завдання для учнів початкового та середнього рівнів навченості.
4. Ввести у практику роботи проведення за потребою консультацій для учнів початкового та середнього рівнів навченості.
Опитування учасників освітнього процесу
З метою діагностування якості організації освітнього процесу, рівня безпеки освітнього середовища, системи оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, в Ліцеї проводилось опитування учнів / учениць, їхніх батьків / осіб, що їх замінюють. Одержані результати засвідчили достовірну кореляцію відповідей учнів та їх батьків щодо аналогічних запитань.
В анкетуванні здобувачів освіти у Ліцеї взяли участь 65 респондентів, переважно – учнів гімназії; у анкетуванні батьків здобувачів освіти – 144 респонденти, батьків учнів 2-11-х класів, з них найбільше – батьків учнів 7-9-х класів.
За підсумками опитування уянів / учениць Ліцею достовірно можна стверджувати наступне:
Організація роботи Ліцею:
70% респондентів подобається перебування у шкільному середовищі. Не подобається – 9% опитаних учнів. Понад 80% відчувають себе у шкільному середовищі комфортно.
Понад 90% задовольняє укладений розклад навчальних занять. Серед аспектів, які є невідповідними у розкладі занять, вказаувались “зарано починаються заняття, далеко живу і не встигаю до 1-го уроку”, “забагато важких уроків”, “мало фізкультури”, “забагато фізкультури”.
Респонденти як відмінними і добрими оцінюють облаштування та утримання шкільної території, чистоту у навчальних кабінетах, чистоту та утримання їдальні та спортивного залу. Засторогу викликає чистота туалетних кімнат: 20% респондентів вважають її недостатньою.
Близько 70% респондентів харчуються у шкільній їдальні. Зауваження до харчування, яке пропонує шкільна їдальня, має 12% респондентів. Серед зауважень – малий асортимент буфетної продукції та строгий графік харчування для різних класів.
Безпека освітнього середовища
80% респондентів стверджують, що вчителі та керівництво школи регулярно інформують їх щодо правил охорони праці, техніки безпеки під час занять, пожежної безпеки, правил поведінки під час надзвичайних ситуацій.
Респонденти стверджують, що під час практичних занять та уроків, на їхню думку, недостатньо часто використовується лабораторне обладнання та можливості інтернету. Набагато частіше вони констатують використання мультимедійного обладнання, комп’ютерної техніки, і вважають достатньою візуалізацію корисної навчальної інформації під час заняття.
Понад 62% респондентів почуваються у безпеці, перебуваючи в освітньому середовищі. Респонденти достатньо проінформовані про булінг та інші форми насильства, джерелом такої інформації вказують класних керівників, вчителів, психолого-педагогічний супровід, рекомендовані джерела інтернету.
Близько 60% не відчували на собі проявів булінгу чи інших форм насильства. Близько 30% зазначили, що по відношенню до них були поодинокі прояви агресії або кепкування. 6% стверджують, що часто відчували таку агресію та кепкування щодо себе.
Серед джерел негативного психологічного впливу респонденти вказали однокласників та інших учнів (50%), учителів (25%), інших працівників (близько 8%), керівництво закладу (близько 6%).
Учні, які вважали себе постраждалими від психічного насильства, звертались за допомогою у першу чергу до класних керівників, працівників закладу (близько 40%) та інших осіб. Проте 20% ні до кого не звертались.
Респонденти відзначили, що у 75% випадків звернення допомогло вирішити проблему.
Респонденти у понад 90% випадків відзначили, що керівництво закладу доступне та відкрите до спілкування, а 70% зазначили, що їхні звернення були розглянуті. Близько 80% зазначили, що у закладі розроблені і оприлюднені правила поведінки, і що вони намагаються їх дотримуватись.
Понад 86% респондентів стверджують, що їхні права у закладі дотримуються, Як окремі випадки були наведені зневажливе ставлення через зміну у зовнішності з боку окремих працівників, заборону користуватись мобільним телефоном. Були висловлені персоналізовані зауваження до окремого вчителя, що буде предметом додаткового розгляду.
Понад 80% респондентів одержують інформацію щодо того, як безпечно користуватися інтернетом.
Переважна більшість респондентів стверджують, що вчителі їх підтримують, вірять у їх успіхи, поважають та допомагають, якщо виникає така потреба.
Система оцінювання навчальних досягнень та Академічна доброчесність
85% респондентів стверджують, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень. Ще 9% додатково стверджують, що отримують таку інформацію при зверненні до вчителя.
Близько 90% респондентів ствердили, що вчителі справедливо оцінюють їхні навчальні досягнення. При цьому 9% стверджують, що їхні навчальні досягнення оцінюють несправедливо у більшості випадків.
Близько 50% респондентів стверджують, що вчителі ще до початку оцінювання пояснюють та аргументують сам порядок оцінювання. Ще 40% стверджують, що вчителі це роблять у переважній більшості випадків.
Одночасно постійно здійснюють самооцінювання своєї роботи під час занять лише 17% респондентів, 45% роблять це часто, іще 37% – зрідка. Це засвідчує потребу вдосконалення та послідовного запровадження системи самооцінювання учнів під час урочної діяльності вчителя.
Респонденти засвідчують, що у переважній більшості випадків вчителі достатньо аргументують виставлені оцінки, здійснюють аналіз допущених помилок, вказують на шляхи покращення результатів та вдало заохочують до подальшого навчання.
Близько 40% респондентів стверджують, що їхня думка вислуховується, враховується вчителями під час уроків у повній мірі, ще понад 40% – що враховується з окремих предметів. І лише 15% вважають, що вчителі нав’язують свою думку як єдино правильну.
Понад 60% респондентів стверджують, що відповідально ставляться до процесу навчання і усвідомлюють важливість академічної доброчесності. Одночасно 21% вважає, що освітній процес у закладі не сприяє відповідальному ставленню до навчання.
32% респондентів констатують, що бесіди про дотримання академічної доброчесності у закладі проводяться регулярно. Додатково 40% стверджують, що проводяться, але не регулярно.
Позаурочні заходи
Відповідаючи на питання щодо участі у класних, загальношкільних, загальноміських заходах, учні проявляють тенденцію, яка визначає певну активну частину шкільної молоді, яка бере участь у ініціативах усіх рівнів та засвідчує, що є значна частина учнів, яка є менш активною у цьому відношенні. Найменшу активність учні і учениці закладу проявляють у заходах на рівні громади району, міста, найбільшу – у заходах на рівні класу. Це підтверджує відповідь на наступне запитання, за якою близько 70% респондентів брали участь у подібних заходах за власною ініціативою та ініціативою однокласників, і лише 18% – з ініціативи класного керівника.
Найбільш яскравими і пізнавальними позаурочними заходами учні вважають екскурсії (понад 81%), відвідування театрів, музеїв, виставок (понад 55%), спортивні свята (понад 40%).
Інформацію про діяльність Ліцею та події, які в ьому відбуваються, учні отримують в першу чергу від класних керівників (понад 86%), зі сайту школи та соціальних мереж (сукупно близько 35%), інформаційних стендів (понад 26%).
Бібліотека Переважна більшість респондентів не розглядають шкільну бібліотеку як осередок для самопідготовки, консультацій, проектної роботи тощо, і відвідують її тільки для отримання необхідної літератури та підручників (близько 50%). Біля 32% респондентів констатують, що вони взагалі не користуються шкільною бібліотекою.
На завершення переважна більшість учнів / учениць – респондентів опитування констатувала, що всі найважливіші питання були задані і можливість дати на них відповідь була надана. Кілька додаткових зауважень, які були зазначені в анкеті, можна вважати конструктивними і такими, що можуть дати поштовх до подальшого розвитку Ліцею.
Результати, одержані при опитуванні батьків учнів, засвідчили достовірну кореляцію відповідей щодо аналогічних запитань
За підсумками опитування батьків / осіб що їх замінюють учнів Ліцею достовірно можна стверджувати наступне:
Організація освітнього процесу та освітнього середовища
Близько 80% респондентів стверджують, що дитина не має жодних проблем з відвідуванням закладу, з них понад 10% стверджують, що дитина іде на навчання із задоволенням та радістю, понад 42% – охоче, понад 26% – без особливих емоцій. Серед респондентів, які стверджують, що дитина не має великого бажання іти до школи, 15% респондентів відносять це до взаємин з однокласниками, але 10% вважають причиною упереджене ставлення з боку вчителів.
Понад 86% респондентів стверджують, що вони спілкуються з керівництвом закладу і досягають взаєморозуміння щодо поставлених питань, і лише 3,5% стверджують, що це їм не вдається зробити.
Респонденти вважають дуже добрим облаштування території закладу, облаштування навчальних кабінетів, менш вдалим – облаштування вестибюлів та рекреації, мають деякі застереження до чистоти та облаштування туалетних кімнат і їдальні.
Переважна більшість респондентів стверджують, що їх діти харчуються в їдальні закладу, з них понад 55% харчуються регулярно. Близько 15% не харчуються у їдальні закладу.
З респондентів, діти яких харчуються в їдальні закладу, понад 63% повністю або переважно задоволені якістю харчування, не задоволені – 9%. Респонденти, які стверджують про незадовільне харчування у їдальні, переважно не задоволені асортиментом буфету (понад 47%), режимом харчування (розкладом харчування різних класів) – понад 27%.
Оцінювання навчальних досягнень
Понад 93% респондентів стверджують, що вчителі справедливо оцінюють навчальні досягнення їх дітей, і лише менше ніж 7% стверджують, що справедливо навчальні досягнення дітей оцінюють іноді.
Близько 78% респондентів вважають, що вони отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів у достатньому об’ємі.
Близько 90% респондентів мають зворотній зв’язок з педагогами щодо навчання їхніх дітей. У загальному задоволені організацією освітнього процесу близько 83% респондентів.
У розв’язанні проблемних ситуацій з їхніми дітьми респонденти найчастіше розраховують на допомогу класного керівника (понад 94%), адміністрації (близько 20%), психолого-педагогічного супроводу (близько 34 %), інших батьків (19%), органів управління освітою (менше 3%).
Безпечне освітнє середовище
Респонденти у більшості своїй вважають, що робота, направлена на зниження рівня дискримінації, попередження та зниження рівня насилля , щодо безпеки в інтернеті, попередження кібербулінгу в закладі проводиться (20%). Разом з тим, близько 20% респондентів не мали інформації, що така робота проводиться.
Близько 63% респондентів не мали приводів звертатись до закладу щодо випадків булінгу, близько 22% вважали вирішення своїх звернень конструктивними, близько 7% вважали це вирішення формальним.
Близько 86% респондентів ознайомлені і приймають правила поведінки у закладі, і лише 11% стверджують, що нічого не знають про правила поведінки у закладі.
Інформацію про діяльність закладу батьки одержують від класного керівника (понад 86%), під час батьківських зборів (близько 67%), із сайту та соціальних мереж (понад 43%).
Близько 83% респондентів вважають, що їхні права, як учасників освітнього процесу, не порушуються і усі питання вирішуються конструктивно, і лише 4 % вважають, що не можуть знайти конструктивного вирішення поставлених питань.
При прийнятті управлінських рішень, на думку респондентів, заклад враховує думку батьків у понад 83% випадків, 30% респондентів вважають, що їх думка враховується завжди.
Близько 60% респондентів стверджують, що їхні звернення до керівництва розглядались вчасно та вживались відповідні заходи реагування, близько 40% ніколи не звертались до керівництва закладу.
Із висловлених побажань батьками учнів закладу найбільш істотними можна вважати побажання розвитку внутрішньої інфраструктури у напрямку її осучаснення, інформатизації та вдосконалення спортивно-оздоровчої бази.